- виблиск
- —————————————————————————————ви́блискіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
виблиск — у, ч., чого і без додатка. 1) Короткочасний спалах вогню, світла. 2) Відбите, віддзеркалене світло на блискучій, полірованій і т. ін. поверхні. || перен. Прояв якого небудь почуття, переживання і т. ін. 3) рідко. Додатковий колір при основному;… … Український тлумачний словник
виблиск — [ви/блиеск] ску, м. (на) ску, мн. ские, ск іў … Орфоепічний словник української мови
блиск — 1) (яскраве сяяння), блискіт, сяяння, світіння; виблиск, поблиск, зблиск, полиск, вилиск, розблиск; проблиск (слабкий короткочасний блиск) 2) (відбиття світла від гладкої, начищеної й под. поверхні; блиск волосся, шкіри тощо), ґлянець, ґлянс,… … Словник синонімів української мови
спалах — 1) (раптове сильне короткочасне світіння), зблиск, виблиск, блиск, полиск 2) (чого раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою тощо), вибух, порив, полум я, напад … Словник синонімів української мови